Микродозатор

Продуктивність пакувальних машин є важливим техніко-економічним показником, який показує, яку кількість пакованих одиниць вироблено машиною за одиницю часу.

Продуктивність машин автоматичної дії залежить від структури циклів. Структура циклів в свою чергу залежить від режиму роботи і структури машини, тобто від її класу і виду.

Клас машини визначається співвідношенням робочого ТР, технологічного Тт і кінематичного Тк циклів машини.

Як відомо, робочий цикл—це тривалість між виходом із машини чергової пакованої одиниці, технологічний — сумарна тривалість всіх несуміщених в часі основних і допоміжних операцій, кінематичний — тривалість часу, після якого положення швидкості і прискорення ланок робочих органів машини повторюється.

Можливі чотири співвідношення цих циклів:

ТР — Тт;	ТР>ТК;	Тт > Тк;
Тр < Тт;	Тр = Тк;	Ту > Тк;
Тр< Тт;	Тр < Тк;	Тт < Тк;
ТР < Тт;	Тр<Тк;	Тт> Тк.

Відповідно до наведених співвідношень циклів машини поділяють на чотири класи.

Поділ машин на групи залежить від способу переміщення продукції, упаковки. Розрізняють дві групи машин: машини першої групи харак­теризуються послідовним переміщенням продукції і упаковки робочими органами; в машинах другої групи — переміщення здійснюються спеціалі­зованими транспортними органами (конвеєром, ротором).

Вид машини залежить від траєкторії переміщення продукції, упаковки. Встановлено чотири види машин: в машинах першого виду переміщення здійснюється за лінійними траєкторіями; другого виду — по дугах кола; третього виду—по комбінованій траєкторії; четвертого виду—по складних траєкторіях.

Для пакувальних машин здебільшого характерні два режими роботи: безперервний і періодичний.

При безперервному режимі робочий цикл дорівнює:

Tp — tp+tp, (6.1)

де tP — тривалість, протягом якої виконуються основні операції;

tp —тривалість, протягом якої викопуються допоміжні операції. Непродуктивна частина робочого циклу Іц є втратами часу і називається цикловими втратами.

Якщо циклові втрати дорівнюють нулю, або суміщені в часі з продуктивною частиною робочого циклу, то ТР = tr.

(6.2)

При періодичному, або дискретному режимі роботи робочий цикл дорівнює:

ТР tP + tpfxj + tjj,

де — тривалість циклових втрат, протягом яких робочий орган здійснює холостий хід;

tn — тривалість простою машини, яка є непродуктивною частиною робочого циклу і називають позацикловими втратами. Ці втрати часу залежать від властивостей машини, її структури і якості обслуговування.

В загальному випадку:

(6.3)

де tn в — власні позациклові втрати, що визначаються властивостями ма­шини, її структурою;

tп н — невласні позациклові втрати, що визначаються якістю технічного обслуговування машини.

Таким чином, можна записати дві структури робочого циклу:

T — t A — t 4- f 4- / P lP ^ ц(х) ln. B gn. H. ■

(6.4)

(6.5)

Залежно від структури робочого циклу розрізняють такі види продуктивності машини:

p lu(x)

• технологічна:

(6.6)

• циклова:

(6.7)

• технічна:

(6.8)

• фактична: р ■ q

%Ф =————————————————— (6.9)

t +1 +1 +t

P Ц(X) ln. B ^ ln. H

дер — число технологічних потоків у машині;

q — число пакувальних одиниць, що виробляються машиною в одному технологічному потоці протягом одного робочого циклу.

Технологічна продуктивність при прийнятому технологічному процесі пакування є максимально можливою продуктивністю машини.

Циклова продуктивність залежить від структури машини і ефективності використання її робочого циклу при безперервному режимі роботи машини:

Іц -ZT-rjx, (6.10)

де Т]2— коефіцієнт викорис тання робочого циклу при безперервному режи­мі роботи машини, який визначається цикловими втратами.

Фактична продуктивність залежить від ефективності використання робочого циклу при дискретному режимі роботи машини:

^ф ~^ц ‘"Чг ’ (6.11)

де — коефіцієнт використання робочого циклу при дискретному режимі роботи машини, який дорівнює добуткові:

% ~~ VlB. B ‘ Vzh. h ’

де Т]2В в— коефіцієнт використання робочого циклу, який визначається власними нецикловими втратами;

Чін. н— коефіцієнт використання робочого циклу, який визначається невласними нецикловими втратами.

При цьому:

^т. х ‘ Чгв. в > (6-12)

а

їф=їф’Ч-‘Пгв. в-Л2н. н- (613>

Підвищення фактичної продуктивності пакувальних машин і ефектив­ності їх роботи можливе тоді, коли значення коефіцієнтів 1JV Т]2І, в, t],H ІГ будуть прямувати до одиниці.

Для оцінювання досконалості структур машин потрібно використати функціональні залежності для визначення Z0 , Zr х та Z0.

428

[1] ■ (В0 + S0 -2 ■ а) ’